муровані костели і каплиці

Мої подорожі і не тільки...

Архітектура, природа, люди та життя навколо

БЛОГ ДАВНО ПОМЕР!!!
муровані костели і каплиці
vicarman
Ще раз нагадую тим, які підписалися у друзі - мій ЖЖ не буде оновлюватися!!! Блог давно переїхав на http://vicarman.blogspot.com
Еще  раз напоминаю тем, кто подписался в друзья - мой ЖЖ не будет обновляться!!! Блог давно переехал на http://vicarman.blogspot.com

Кінець мого ЖЖ
муровані костели і каплиці
vicarman
 Вистачить з мене глючного ЖЖ - більше тут постити НЕ БУДУ! Мій журнал висітиме як архів подорожей. Прошу вибачення у тих, хто підписався у друзі. Я вирішив переселитися - дивіться і читайте мій НОВИЙ БЛОГ!

Сколівщиною на свої двох - 2: Лавочне-Кальне-Хітар-Плав'є(Вандрусівка)-Тухолька-Орява
муровані костели і каплиці
vicarman


або як я знову петляв горами від залізниці до трасиCollapse )

"Море крові" на полі...
муровані костели і каплиці
vicarman

Оцю красу для очей я побачив поблизу кільцевої біля с.Холодновідки (напроти ГалЕкспо). Якраз сезон. Запах природних створінь справді дурманить. Про яскраву квітку є щонайменше три легенди її виникнення (давньогрецька, давньоримська і давньокавказька). Мені особисто більш емоційною видалася остання з них:

"Сталося це в ті добрі старі часи, коли пророк Магомет був правовірним, наставляв людей на шлях істини та добра.
Мешкали в одній саклі в Кабарді брат та сестра. Брат жвавий та веселий, а сестра сумна, замислена. Закохався брат у дівчину з сусіднього аула, одружився і привіз додому. Та не зійшлися характерами сестра та дружина. Красуня цілими днями лила сльози і нарешті наказала вбити сестру. Довго думав брат над цим, але кохання перемогло.
Однієї ночі розбудив брат сестру, повів у ліс та убив. Впала нещасна сестра, не промовивши й слова. І лише тоді уусвідомив чоловік свою помилку. Душу його охопив жах, він метався лісом, врешті упав на землю, не усвідомлюючи, день чи ніч надворі.
Раптом постав перед ним святий старець, якому брат висповідався і попросив допомоги. Старець подумав і сказав:
– Гріх твій великий, муки нестерпні, одне, що може спокутувати їх – це вогняне страждання. Іди і зроби так, як наказано тобі.
Нагріб брат сухого листя, уламків дерева, розклав багаття і згорів у ньому дотла...
Навесні виросло на цьому місці довге конопляне стебло з простертим до неба листям, а на лісовій галявині, на землі, зрошеній кров’ю сестри, – великий гарний мак.
Відтоді місцевою мовою мак називають “кизлан кан” – “кров дівчини”, а коноплі “джа шлага кан” – “кров юнака”.

У Білорусі й досі на весіллі роздають пшоняну кашу з маком як символ щастя. На Балканах мак називають метеликом, німці вважають його символом родючості. У Сибіру насіння маку насипають у туфлі молодятам, щоб не були бездітними. Українці дуже люблять страви з маком, труть його у макітрі (її назва з ним і пов’язана). На весіллях хлопці, що супроводять нареченого, у петличку вставляли мак, а дружки вплітали його собі в коси. 
Tags:

Білогорща - це не тільки Шухевич...
муровані костели і каплиці
vicarman


...а ще, наприклад, дві церквиCollapse )

Крим? Ні! Суховільський "Шутер"
муровані костели і каплиці
vicarman


Саме так в народі називають громадське (тобто без господара) озеро штучного походження (створене в результаті видобутку вапнякового коменю) на північній околиці с.Суховоля, Городоцького району (дивитися на Вікімапії). Це місце в спеку немов магнітом притягує сюди не тільки людей з околиць, але й зі Львова - реальні вервеці спраглого водних процедур люду пхаються пішки (з маршрутки чи електрички), на роверах, скутерах, автомобілях... Найбільший натовп на озері в неділю. Якраз цього дня мені вдалося тут побувати. Колись давно я з братом також плавали в "Шутері". Але з того часу озеро перетворилося на велику помийну яму: просто у воді плавають пластикові пляшки, обривки паперу, бачив покришки від авто та практично всі відходи життєдіяльності людини. Раніше на власні очі бачив, як у воду заходили колрови, а власники собак купали свої улюбленців. Що робиться на берегах і в лісі поруч озера зайве розповідати - думаю, від цього видовища працівники санстанції отримали б легкий шок. Але людина це така істота, що за високої температури і появи поряд з озером втрачає здатність логічно думати (та й взагалі думати). Ось тому в цій помийній ямі тетеріють від задоволення всі - починаючи від маленьких діточок, їх нерозумних батьків, закінчуючи веселою молоддю і поважними старшими людьми (таких правда мало). Цікаво, чому ці особи не їдуть на Ясниський кар'єр (відстань зі Львова не дуже різниться), де вода устократ чистіша (але холодніша і втопитися реальніше)? Ще одна причина чому сюди валить народ у пошуках релаксу - поблизу немає нічого доступного і дармового для купання. Ось буквально за півтори години до написання цих рядків у Зимній Воді поруч мене зупинилося "BMW" і чоловіки питали як проїхати до озера яке біля лісу (мова йшла якраз про "Шутер"), щоб відпочити і скупатися... Поки озеро не взяли в оренду, до нього не заросте народна стежка (дорога). І цей народ (я б назвав таких відпочивальників худобою) без жодних докорів сумління буде гадити просто на місці свого відпочинку і засмагати поряд з купами сміття і роями мух над ними. Можна не сумніватися, коли хтось вилиє у воду озера наприклад мазут чи якесь масло, люди все одно полізуть плавати. До часу, поки наступного дня після плавання в "Шутері" доведеться терміново відвідати дерматолога...

Гринів і Бортятин: якщо брати на роботу фотоапарат...
муровані костели і каплиці
vicarman


Якось по роботі закинуло мене в села Гринів на Пустомитівщині та Бортятин на Мостищині. Якщо правильно розподілити час на працю і оглядини села, то щось таки можна побачити і зафіксуватиCollapse )

Проти Стрия: від Верхнього Синьовидного до Явори
муровані костели і каплиці
vicarman


Тривалий час я збирався відвідати південну Дрогобичину, щоб зафіксувати останні декілька деревяних церков. У четвер, 12 травня, таки поїхав. Три райони області, більше десяти сіл, майже 100 км. ровером... Варто прочитати в деталяхCollapse )

Заїжджене підльвів'я: Оброшин, Годовиця, Наварія
муровані костели і каплиці
vicarman

День перед виїздом на Сколівщину, по обіді подумав, що незле було б розім'яти ноги на ровері. Спочатку хотів до Вел. Любеня і назад через Городок, проте вчасно одумався і покотив за маршрутом Оброшин - через Басівку до Годовиці - Наварія - Сокільники. Порадувала чудовим асфальтом ділянка від з/д переїзду біля Оброшина через села аж до Наварії. Було зимно, дув зустрічний вітер, свинцеві хмари і сонце між ними. Найбільше фотографував в Оброшино. Менше в Годовиці та Наварії. До своїх фото я часом занадто прискіпливий, але цього разу вийшло, як на мене непогано, враховуючи якими цифромильницями робив. Думаю, місця усім знайомі, тому далі тільки фото... +27Collapse )

Сколівщиною на своїх двох: Тухля-Либохора-Грабовець-Головецько-Риків-Плав'я-Орява
муровані костели і каплиці
vicarman
 

Напередодні прийшла мені в голову ідея третього травня поїхати за дерев'яними церквами... Читайте, що з цього вийшло!Collapse )Читайте, що з цього вийшло!Collapse ) Читайте, що з цього вийшло!Collapse )Читайте, що з цього вийшло!Collapse ) Читайте, що з цього вийшло!Collapse )Читайте, що з цього вийшло!Collapse ) Читайте, що з цього вийшло!Collapse )Читайте, що з цього вийшло!Collapse ) Читайте, що з цього вийшло!Collapse )

?

Log in