?

Log in

No account? Create an account
муровані костели і каплиці

Мої подорожі і не тільки...

Архітектура, природа, люди та життя навколо

Previous Entry Share Next Entry
Петлеподібний маршрут “Городок – Угри – Черляни – Городок”
муровані костели і каплиці
vicarman

На свій День варення вирішив зробити собі приємний подарунок (як сам собі не зробиш, то від інших не дочекаєшся!) – поїхати в недалекі від м.Городок села – Угри і приміські до Городка Черляни. Раніше була думка дістатися туди ровером, але вирішив йти на власних двох.

Отож прибуваю на залізничну ст. Городок мостиською електричкою, яка відправляється зі Львова о 8.47. Станція зараз ось така…


А в 1930-му році була така…


Йду уздовж залізниці до переїзду, переходжу його і рухаюся далі на південь. Біля огорожі якогось підприємства чи фірми, при дорозі не можливо не зауважити фігуру Прсв.Богородиці.


Далі рухаюся асфальтівкою , перетинаю новозбудовану кільцеву дорогу Городка і незабаром входжу до невеликого поселення, на місці якого раніше була німецька колонія Ебенау (Ebenau), а сьогодні це – село Стоділки (на польській карті колись – Стодолки). При дорозі побачив невеликий старий цвинтар, на якому ще стоїть простенька дзвінничка, проте в Стоділках не бачив ні церкви, ні каплиці – очевидно, люди йдуть пішки до церкви в сусідніх Уграх. Окей, пройшов Стоділки і ось починається велике-превелике село Угри (стара назва – Угерці Нєзабитовські, а назва тому, що місцеві землі упродовж ТРЬОХ (!) століть від 16-17 ст. до 1939р. були в руках однієї родини Нєзабітовскіх, що було рідкісним випадком на Галичині). Відомо, що останнім власником села був Станіслав Нєзабітовскій, маршалек Сейму, який помер на засланні у Казахстані. До другої світової війни в Угерцях існував великий палац з 1860-х рр. з чудовим парком – все це зруйнували після останньої війни, а на їх місці збудували колгосп. З колишнього маєтку збереглася лише надгробна каплиця з 1872р. До речі, частина Угерців біля колишнього двору називалася Воля, а основна частина села називалася – Рушчизна. Значить, на початку Угрів, при дорозі бачу сільський цвинтар, на якому є аж дві каплиці. Перша, до якої підійшов, виявляється збудована у 1970 році (це ж треба, в радянський час дозволили будувати каплицю!).


Біля вхідних дверей напис: “Цю каплицю побудувала мешканка с.Угрів Ксенія Греділь, жінка гімназіяльного професора розстріляного 29 серпня 1944р. (оце так співпадіння – якраз цього дня я відвідав каплицю! – моя репліка) і мама Юрія Греділь тяжко пораненого цього дня На сумний спомин собі і як щирий дар для села.  Дивина бачити у цвинтарній каплиці пластикові вікна через які проблематично зафіксувати скромний інтер`єр будівлі.


Йдучи поміж могилами до іншої каплиці не можливо не зауважити великий монумент з двома хрестами і громадною жінкою, яка схопилася рукою за голову – це памятник з прізвищами девятьох Січових Стрільців (+ один невідомий).


А ось і стара цвинтарна літургійна каплиця, яку спорудили в 1872 р. коштом ктитора Володимира Нєзабитовського.


Над дверима ще видно обриси вигорілих розписів Богородиці з малим Ісусом. Двері в каплиці замінили новішими, вони були відчинені. В середині скромне упорядження.


Ну що ж, заходжу в центр Угрів і бачу, що люди йдуть до місцевої церкви св.Параскеви (якщо не помиляюсь) збудованої у 1868 р. на місці давнішої деревяної. По другій світовій війні весь час діюча. Мені лише цікаво, чи на таке величеньке село є тільки одна невелика церква?


До речі, святиня розташована на берегах мальовничих ставків. Коли йшов зі села, побачив на території колишнього колгоспу ось таку будівлю.


Виходжу дорогою на шлях з Комарно до Городка і рухаюся на північ до райцентру. При дорозі, на якій машини люблять летіти з чималою швидкістю, зарослий деревами такий от символічний памятник, як розумію, льотчику, який не приземлився. На табличці напис: “Ведерников Николай Александрович 1955-1982.


Ще трохи – і ось роздоріжжя на приміське до Городка село Черлянське Передмістя. На цьому роздоріжжі хіба сліпий не побачить просто-таки грандіозно-вражаючу будівлю Княжого Двору.


Ну як вам такий хмарочос серед городоцької рівнини?


Хтось сюди вклав чимале бабло – крім того збоку є велика, але низька будівля в якій, мабуть, ресторан. Надивившись досходу на цю гігантоманію, повертаю праворуч до Черлян. Колись це було військове містечко, адже збоку функціонував аеродром. Сьогодні – це т.зв. депресивне поселення (нема роботи, продають квартири, щоб подалі звідси) у якому збереглася ще специфічна забудова радянського типу. Ось , наприклад, як розумію, центральна площа Черлян з типовою двоповерховою малоквартирною забудовою.


За деревами з дороги побачив новозбудовану каплицю. Правда не запитав як називається…


Йду дорогою з бетонних плит в напрямі колишнього аеродрому. Коли ліворуч зникають квартали житла, то картина різко змінюється на похмуро-депресивну. Заросла деревами і давно покинута велика будівля, мабуть, колишнього палацу культури…


… і буквально недалеко неї нововідремонтований храм Усікновення Голови св.Івана Хрестителя. Кажуть, перероблений з колишнього костела. Ось такий контраст.


Ну що ж, пора вертатися до Городка – йду на кінцеву місцевої маршрутки типу “Газєль” (як розумію, на маршруті є лише один бус, в якому стоячи не видно де їдеш), трохи чекаю, оплачую водієві гривню – і ще трохи і вже в центрі Городка. В цьому райцентрі був не раз, але є час до електрички, тому йду ще пофоткаю, бо фактура неба просто чудова! Отож – костел з колоною і ангелом – раз…


Двоповерхова хатина напроти – два…


Герб міста на куті будинка напроти – три…


Чотири - Місцева ратуша на якій є ліхтарі підсвітки…


Триверха стара-престара церква – п`ять…


Шість - Городоцький став, який виглядає мальовничо і перетворюється на болото…


Ну і сім – вперше в центрі Городка побачив ось таку яскравого кольору хлібовозку фірми Гал Дар. Ну і як з неї не купити хліба?


Так, на сьогодні вистачить – вперед на залізничну станцію, трохи перепочинку і тією ж електричкою додому ( в поїзді касирів не бачив, тому зекономлені гроші пішли на пиво…)




  • 1
Яке симпатичне містечко! (особливо, для ока східняка:))

Яке містечко? Городок? Та то просто фотки вийшли вдалі...

Та ні! Бачу, що симпатичне!

  • 1