?

Log in

No account? Create an account
муровані костели і каплиці

Мої подорожі і не тільки...

Архітектура, природа, люди та життя навколо

Previous Entry Share Next Entry
Рокитне, Яворівського району. Другий день Великодня 2011. Надвечір.
муровані костели і каплиці
vicarman


...Як то на свята традиційно є - гості, стіл, сіли, випили, закусили, політика, обговорення проблем... Та набридло вже! Шось на мене найшло - по п'ятій вечора взяв ровера і покотив до недалекого Рокитного... 

Про це село я подумав, бо побачив трохи раніше в Неті, як починали ремонт біля його деревяної церкви (про неї читайте і дивіться на моєму сайті decerkva.org.ua/2yavorR.html). Думаю, незле поїхати туди, а заодно скинути святково наїджені кілокалорії. Отож, традиційна дорога - по кільцевій, біля Бірок ліворуч в сторону Ясниськ, біля них на перехресті праворуч, трохи підйом на перевальчик і довгий спуск до РОКИТНОГО. Хто тут не був, то коротко - село мальовниче і трохи довге, розташоване в долині потоку між горбами Розточчя. Центр села у його південній частині, якраз при в'їзді з асфальтованої дороги. Ага, мало не забув - крім церкви мене цікавило чи є дорога за селом до забутого усіма хутора ПОЛЯНИ (колись - КОПАНКА)... Хто туди потрапив - прохання написати в коментах! Тому повертаю від церкви на північ і рухаюся селом. По правій стороні хтось не дав ради і кинув оце палаццо напризволяще (тепер повісив оголошення на продаж +0,25 га)


ось такий вид відкривається у північному напрямі від цього недобудованого монстра. Зверніть увагу на шлагбаум на фото (про нього далі...)


напроти через асфальтову дорогу стоїть памятний хрест


ось з якої нагоди його поставили давно-давно

а тапер про шлагбаум з головної дороги. Мене взяла цікавість чого його тут поставили. Поїхав зеленою доріжкою в долину. Ось місток через потік. На протилежному березі небагато будиночків, збоку в долині копають стави...

До головного потоку течуть зі схилів маленькі потічки, береги яких жовтіють від калюжниць (якщо правильно згадав...)

вернувся на головну дорогу. Їду далі. Взагалі в Рокитному житлових будинків не дуже багато (десь в кінці села бачив хату під номером 198 ніби), адже в селі більшість таки належить розмаїтим дачам. Про них пізніше. Ось один з житлових будинків просто при дорозі

трохи далі і також при дорозі стоїть каплиця. Біля неї джерело з якого львівські дядьки з тітками від душі небирають в різну тару води додому (як їхав туди і зворотньо то бачив спраглих за водою)


рухаюся далі на північ. Асфальт таки закінчився - пішла пародія на нього, а далі взагалі грунтівка... Ось свіжопоставлений хрест з памятником. На таблиці: "На цьому місці в 1941 році громадою була висипана могила в честь проголошення відновлення Незалежності України (в червні 1941 р.), а недалеко, на хуторі Зельмана-Мариновича 10.03.1945 в нерівному бою з чекістами загинуло 13 повстанців. Братська могила котрим збудована на сільському цвинтарі 2007 р.". (про неї в кінці посту).

один з видів на рокитнянську ідилію з головної дороги. Велика більшість тутешньої забудови є на правому березі потоку (там де і дорога), набагато менше будиночків і дач стоїть на лівому березі, під лісистими горами...

типова картина практично в будь-якому селі...

а це до маленької хатинки при дорозі якийсь дядько подобудовував багато прибудов. Господар уважно спостерігав за мною коли я їхав туди-назад - видно для нього роверист то рідкість...

Педалюю далі на північ. Ось придорожній хрест з штучними квітами. Будинків стає щораз менше, а дачних масивів - більше...


ось фрагмент тих дачних будиночків. Більшість з них простягаються по схилу догори і десь там під ліс... А взагалі-то мати дачу в Рокитному є престижно, бо недалеко від Львова (як маєш своє авто) і краєвиди тут дуже гарні...До речі, головна дорога тоді не пустувала - періодично різні іномарки товчуться туди-сюди...

а ось цей шедевр інженерної думки я зауважив аж в кінці Рокитного серед дачів...Назвав це - мєстною обсерваторією:)

одним словом, петляв Рокитним вгору-вниз поки не тільки село, а й дачі не скінчилися. Дорога йшла в ліс, проте я не ризикнув далі їхати не маючи відповідної карти, та ще й перед поїздкою не подивився ГУГЛ...Докрутив до цієї калабані і вирішив, що вертаю назад...

проїхав до центру села десь 5 км. звідки стартував. Ось на схід від церкви, в долині, є ставки...(взагалі, в Рокитному багато бачив водоймищ різного розміру)


тепер постав вибір: або дертися на перевал назад в сторону Ясниськ або ж спробувати подивитися куди заведе мене дорога, якщо їхати нею попри церкву і далі на південь в сторону сільця ЛІСОПОТІК. Вибрано другий варіант, який на карті 1:200 000 навіть не позначений. Не далеко від церкви і дороги побачив цікаву будівлю. Підійшов ближче - а-а-а, це не особняк, це - місцева початкова школа. Біля неї стоїть будівля ФАПу...


спустився вниз на дорогу. Дивлюся знову хрест. Цього разу його поставили "В пам'ять знесення Панщини в Галичині 16.04.1848 р.". Школу видно біля хреста ліворуч...

дорога далі тільки грунтова і як на американських гірках - аж подих захоплює...До речі, місцями проїзд можна називати "сам пан шойно склєпав" - їхати по такому для екстремалів. Це вид на церкву і південну частину Рокитного з-під цвинтара...

майже проїхав цвинтар, аж дивлюся на його південному схилі видно два прапори - український і бандерівський...Ну та я і підійшов подивитися - виявилося що це і є той памятник упівцям про який йшлося вище. Міні-монумент розробив і втілив в життя інженер І.Мамчур, а виготовила все з граніту відома фірма "Livis". На стелі прізвища тринадцяти повстанців (три з них невідомі) більшість з яких зі с.Мшана, тепер Городоцького р-ну. Серед загиблих є одна жінка з Чернівеччини.

Після цвинтара вже ЛІСОПОТІК. Тут всі будинки є вище по схилу від дороги. Кручу педалями і розглядаюся навколо. Бачу, що в долині потоку на тамтому березі теж дорога - йдуть собі якісь двоє... Потім моя дорога різко повернула на 90 градусів і почався затяжний підйом між хатинками, потім біля дач. Коли виїхав на гору не стримався ще раз подивитися на цю красу (на передньому плані с.Лісопотік)

ну а далі вже між дачами, деякі з них нагадують солідні особняки (хе, мені б пару мішків евро, також би тут будувався!) дорогою виїхав до нового села РОКИТНО-БУКОВИНА, того самого, яке є відразу після виїзду з Бірок в сторону Ясниськ, по правій стороні. Якщо їхати асфальтом до Ясниськ, можливо, бачили поворот праворуч біля лісу? Ось там я і виїхав і далі покотив додому - кілокалорії спалено, церква зафіксована, дороги і краєвиди просто фантастика - одним словом план виконано!
На жаль, забув збити показники лічильника, тому тільки скажу, що накрутив трохи більше сорока кільометрів.

P.S. Чи хтось має якісну зйомку (бо в Гуглі не дуже) північної частини Рокитного і далі в сторону Мокротина? Цікаво було б дістатися цього забутого всіма хутора Поляни (Копанка) і подивитися, чи там є хто живий... 

  • 1
В нас там дача :)))) Якщо кинеш координати того, що саме тобі треба відзнімкувати, я при нагоді це зроблю.

О-о-о, то indigo_eleniel олігарх(-и) :)
Координат не знаю, бо ЖПС нема...Дивився на ГУГЛі - доїхати з Рокитного до Копанки (Полян) можна...Цей хутір між Рокитним і Мокротином (якщо дивитися по прямій)...Колись я на це відважуся...

Ага, олігарх ще той :) З яких це часів земельна ділянка у військовому кооперативі стала ознакою заможності?? :)))))

класна і цікава фоторозповідь. сам ото вчора випадково зайшов в Рокитне - там справді гарно. але про село нічо не знаю, отут почитав і шось дізнався. дякую

опис цікавий але дуже не точний

  • 1